У 1916 р. закінчив Харківський університет. З 1921 р. працював у м. Новоросійську (Російська Федерація), де разом з В. Арнольді організував Новоросійську біологічну станцію; до 1931 р. — її керівник. У 1931—1938 рр. — заступник директора, у 1938—1963 рр. — директор Севастопольської біологічної станції; у 1963—1968 рр. — директор Інституту біології південних морів Академії наук УРСР. Керівник Севастопольського відділення товариства «Знання», голова Кримського відділення Всесоюзного гідробіологічного товариства, заступник редактора «Гідробіологічного журналу». З 1934 р. — доктор біологічних наук, з 1941 р. — професор, з 1957 р. —
Працював над питаннями гідробіології Чорного моря: обґрунтував твердження про високу біологічну продуктивність акваторії моря, вивчав чорноморський іхтіопланктон (плавучі ікринки та личинки риб), розробив нову структуру гідробіологічної будови Чорного моря, провів порівняльні дослідження біологічних процесів у різних частинах Середземноморського басейну. Керував біологічними експедиціями по Чорному, Середземному та Червоному морях, брав участь в експедиціях з відвіданням наукових установ Греції, Єгипту, Ємену, Італії, Туреччини, Франції. Наукові праці: «Біологічний баланс Чорного моря» (1933),
