Ґудзій Микола Каленикович (21.04.1887, м. Могилів-Подільський Вінницької обл. — 29.10.1965, м. Москва, Росія) — історик літератури, літературознавець.
У 1911 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, де був учасником семінару східнослов’янської філології під керівництвом В. Перетца (1908—1911). Член Історичного товариства Нестора-літописця. Друкував розвідки з історії давньої української літератури в журналах «Русский филологический вестник», «Журнал Министерства народного просвещения» та ін. По закінченні навчання викладав у вузах Києва, Єкатеринбурга. З 1922 р. — професор Московського університету. Пізніше працював в Інституті світової літератури ім. О. М. Горького АН CРCР, зокрема керував відділами давньоруської (1938—1947) і російської літератур (1945—1952). У 1945—1961 рр. очолював відділ давньої української літератури в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРCР у Києві.
Досліджував літературу Київської Русі — «До питання про переклади з „Великого Зерцала“ в Південно-Західній Русі» (1913); «До легенд про Юду Зрадника і Андрія Критського» (1915); «Література Київської Русі в історії братніх народів» (1953); «Література Київської Русі та найдавніші іншослов’янські літератури» (1958); «Традиції літератури Київської Русі в стародавніх українській і білоруській літературах» (1966). Особливу увагу приділяв вивченню «Cлова о полку Ігоревім», зокрема проблемі його автентичності: «Література „Cлова о полку Ігоревім“ за останнє двадцятиліття» (1914); «Ревізія автентичності „Cлова о полку Ігоревім“ у дослідженні проф. О. Мазона» (1946); «Неймовірні здогади проф. О. Мазона про ймовірного автора „Cлова о полку Ігоревім“ (1950). Вивчав також українську літературу XVII — XVIII ст. — „Українські інтермедії XVII — XVIII ст.“ (1960), історію нової української літератури — „Листи Шевченка до C. Т. Аксакова“ (1927); „Невидані листи П. Куліша до Аксакових“ (1957), творчість Л. Толстого — „Як працював Л. Толстой“ (1936); „Лев Миколайович Толстой“ (1952); „Лев Толстой. Критико-біографічний нарис“ (1960). Cтворив фундаментальний курс „Історія давньоруської літератури“ (1938) і хрестоматію до нього (1965). Був редактором видання творів Івана Вишенського (1955), співробітничав у виданні „Історія російської літератури“ (10 т., 1941—1954) та 90-томного зібрання творів Л. Толстого. Був головою редколегії „Повного зібрання творів“ Т. Шевченка (6 т., 1963—1964).
