Беркос Михайло Андрійович (3. 09. 1861, м. Одеса — 1919, м. Харків) — художник.
Народився в сім’ї грецького походження. У 1877 р. закінчив Одеську школу малювання, у 1878—1889 рр. навчався в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (під керівництвом М. Клодта і В. Орловського). У 1889—1893 рр. удосконалювався в майстерності за кордоном (Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Швейцарія); після повернення деякий час жив у Санкт-Петербурзі, у другій половині 1890-х рр. переїхав до м. Харкова (передмістя Мала Данилівка), де жив до кінця життя. З 1904 р. — викладач Харківської міської школи малювання та живопису. З 1906 р. — голова Товариства харківських художників. З 1912 р. — перший директор Харківського художнього училища.
Працював переважно у жанрі пейзажу, зазнавши помітного впливу європейського імпресіонізму. У своїх творах часто звертався до теми української природи: «Польні маки» (1885); «Пейзаж. Ліс на болоті» (1889); «Льон цвіте» (1893); «Повітове місто. Умань», «Парники» (обидва — 1895); «Пейзаж з церквою» (1897), «Село Веселе» (1901), «Сонячний день», «Алея. Біля старого будинку» (обидва — 1911), «Пейзаж з вербами» (1915), «Яблуня цвіте» (1919) та ін.
