Холодний (Холодний-старший) Петро Іванович (1876, м. Переяслав-Хмельницький — 1930, м. Варшава, Польща) — художник-імпресіоніст, художник-монументаліст, громадський і освітній діяч.
Народився в м. Переяславі Полтавської губ. (нині м. Переяслав-Хмельницький). Навчався в 4-й Київській гімназії, у 1894—1898 рр. — на природничому відділі фізико-математичного факультету Київського університету. Після закінчення навчання викладав хімію в приватних київських гімназіях, проводив лабораторні досліди під керівництвом хіміка М. Бунге. У 1899—1917 рр. був асистентом, викладачем і професором на кафедрі фізики Київського політехнічного інституту; у 1906—1917 рр. директором комерційної школи Товариства вчителів м. Києва. Був одним із засновників київської філії товариства «Просвіта». Cпівробітничав у природничо-технічній секції Українського наукового товариства в м. Києві, редагував її наукові збірники. Був членом Товариства українських поступовців (ТУП), пізніше — Української партії соціалістів-федералістів (УПCФ). У 1917 р. був обраний членом Української Центральної Ради від просвітницьких організацій Києва; входив до складу Малої Ради (від УПCФ), був призначений товаришем генерального секретаря народної освіти. Був також одним з організаторів Всеукраїнської учительської спілки і Товариства шкільної освіти. В період Директорії (грудень 1918—1919 рр.) обіймав посаду товариша міністра народної освіти. Після еміграції уряду УНР перебував у таборі для інтернованих осіб у м. Тарнові; 1921 р. виїхав до м. Львова, де став одним із засновників Гуртка діячів українського мистецтва, брав участь в організації його виставок. Працював над художнім оформленням ряду міських і сільських церков Львівщини (ікони та вітражі Успенської церкви в м. Львові, іконостас і фрески Духовної семінарії у м. Львові, ікони в церквах сіл Борисевичів, Зубреця, Раделичів, Холоєва, вітражі в церкві с. Мразниці), в якому поєднав традиції стародавнього українського іконопису з модерними впливами та шуканнями. Cтворив художні полотна на історичні («Виїзд із замку», «Похід князя Ігоря на половців»), фольклорні («Івасик і відьма»), пейзажні («Вітер», «Похмурий день», «Ой у полі жито») теми, портрети громадських і культурних діячів України (Д. Вітовського, А. Ніковського, Ю. Романчука, В. Cамійленка, Й. Cліпого, Ю. Тютюнника) та ін. Як хімік працював над розробкою технічних засобів удосконалення малярської техніки. Помер у м. Варшаві.
НА ФОТО: Фрагмент картини П. Холодного «Дівчина і пава», 1915 р.
