Олександр Білаш

XXI ст.УкраїнаМузика

Білаш Олександр Іванович (06.03.1931, смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл. — 06.05.2003, м. Київ) — композитор, Герой України.

Народився в селянській сім’ї. У 1948—1952 рр. навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. Косенка (по класу баяна); у 1957 р. закінчив Київську державну консерваторію ім. П. Чайковського (по класу композиції) — учень блискучого педагога Миколи Вілінського. У 1957—1961 рр. — викладач теорії музики в Київському педагогічному інституті. У 1976—1994 рр. — голова правління Спілки композиторів України. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1975), народний артист УРСР (з 1977), народний артист СРСР (з 1990), Герой України (з 2001).

Твори: опери «Гайдамаки» (1965), «Балада війни» (1971), «Прапороносці» (1985); оперети «Легенда про Київ» (1982), «Дзвони Росії» (1982); симфонічні сюїти «Весняна сюїта» (1959), «Буратіно» (1961), «Павло Корчагін» (1965); музика до кінофільмів «Роман і Франческа» (1960), «Бур’ян» (1966), «Сон» (1974) та ін. Відомий як автор численних популярних пісень на слова українських поетів: «Впали роси на покоси», «Два кольори», «Долиною туман тече», «Найкраща мить», «Явір і яворина» (сл. Д. Павличка); «Любисток», «Треба йти до осені» (сл. С. Пушика), «Білі лебеді», «Відлітають гуси», «Люби мене», «Мамина сльоза», «Молода моя смереко…», «Ой, не ріж косу…», «Сину, качечки летять», «Спомин про вчительку», «Ясени» (сл. М. Ткача) та ін.


ЗОБРАЖЕННЯ: Олександр Білаш (фотопортрет)