Андрій Абрикосов

XX ст. → Україна → Театр і кіно

Абрикосов Андрій Львович (14.09.1906, м. Сімферополь, АРК — 19.10.1973, м. Москва, РФ) — актор театру і кіно. Народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії.

Народився в сім’ї агронома. З 1925 р. навчався в кінематографічній студії О. Хохлової (м. Москва), пізніше — в оперно-драматичній студії З. Соколової. У 1926—1929 рр. — співробітник студії Малого театру в Москві. У 1929—1931 рр. дебютував у кіно (фільм О. Преображенської та І. Правова «Тихий Дон»); водночас служив актором у Московському пересувному театрі. У 1931—1937 рр. — актор Московського реалістичного театру, у 1937—1938 рр. — Державного Московського камерного театру, з 1938 р. до кінця життя — Державного академічного театру ім. Є. Вахтангова (у 1953—1959 рр. — його директор). Помер у Москві, похований на Новодівичому кладовищі.

Ролі в театрі: Клавдіо, Отелло («Багато галасу даремно», «Отелло» У. Шекспіра), Жан Вальжан («Знедолені» за В. Гюго), Тригорін («Чайка» А. Чехова), Гнат Гордєєв («Хома Гордєєв» М. Горького), Сафонов («Російські люди» К. Симонова), Семен Котко («Я син трудового народу» В. Катаєва), Рагозін («Кирило Ізвєков» К. Федіна), Гнат Добров («Місто на світанку» О. Арбузова) та ін. Виконував ролі у фільмах: «Світанки Парижа» (1936, реж. Г. Рошаль), «Олександр Невський» (1938, реж. С. Ейзенштейн), «Степан Разін» (1939, реж. О. Преображенська, І. Правов), «П’ятий океан» (1940, реж. І. Анненський), «Принц і злидар» (1943, реж. Е. Гарін), «Іван Грозний» (1944, реж. С. Ейзенштейн), «Великий перелом» (1945, реж. Ф. Ермлер), «Алітет іде в гори» (1949, реж. М. Донськой), «Доля барабанщика» (1955, реж. В. Ейсмонт), «Ілля Муромець» (1956, реж. О. Птушко, А. Петрицький), «Справа „строкатих“» (1958, реж. М. Досталь), „Весілля в Малинівці“ (1967, реж. А. Тутишкін), „Брати Карамазови“ (1969, реж. І. Пир’єв, М. Ульянов, К. Лавров), „Руслан і Людмила“ (1982, реж. О. Птушко) та ін.