Крижицький Костянтин Якович (17.05.1859, м. Київ — 04.04.1911, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — художник, педагог, академік живопису, дійсний член Імператорської академії мистецтв.
Народився в сім’ї купця. Середню освіту отримав у Київському реальному училищі; водночас відвідував заняття в Київській рисувальній школі М. Мурашка. У 1877—1884 рр. — студент Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (майстерня М. Клодта), яку закінчив з малою золотою медаллю; у 1884—1906 рр. викладав малювання в Миколаївському сирітському інституті (Санкт-Петербург). З 1879 р. брав участь у щорічних академічних виставках. Один із засновників Товариства російських акварелістів (1887). З 1889 р. — академік живопису, з 1900 р. — дійсний член Імператорської академії мистецтв.
Працював здебільшого в жанрі пейзажу. Твори: «Перед дощем» (1880), «Дуби» (1884), «Гроза починається», «Болото» (обидва — 1885), «Перед полуднем», «Травневий вечір» (обидва — 1886), «Зелена вулиця» (1887), «Хутір у Малоросії» (1888), «Спека минула, повіяло прохолодою» (1889), «Лісова далечінь» (1889), «Озеро» (1896), «Дорога» (1899), «Вечір на Україні» (1901), «Ліс узимку» (1906), «Похмурий день» (1907), «Повіяло весною» (1910) та ін.
Помер у Санкт-Петербурзі (покінчив життя самогубством після несправедливого звинувачення критиками в плагіаті), похований на Смоленському кладовищі.
