Лев ІІ Ю́рійович (у хрещенні — Дмитро; м. і р. н. невід. — 25.05.1323) — онук галицького і перемишльського князя Лева І Даниловича, галицько-волинський князь (1308—1323).
Після смерті свого батька Юрія Львовича (1308, за ін. даними — 1315) правив у Галицько-Волинському князівстві разом зі старшим братом Андрієм Юрійовичем. Згодом одержав галицький уділ. Намагаючись ослабити залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди, Лев Юрійович та його брат підтримували союзні взаємини з Тевтонським орденом і Польщею.
У 1323 р. під час одного з військових походів (на думку одних дослідників — проти литовських військ, ін. — монголо-татар) Лев Юрійович і Андрій Юрійович загинули за нез’ясованих обставин — і після їх смерті припинила існування династія Романовичів. Боярство запросило на Галицько-Волинський престол удільного мазовецького князя Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, сина сестри Лева і Андрія Юрійовичів — Марії, дочки короля Юрія Львовича.
Портрет (уявний) Лева Юрійовича.
