Навчався у Харківському, закінчив медичний факультет Московського університету (1908), де й працював у неврологічній та психіатричній клініках; у 1911—1918 рр. — у Харківському жіночому медичному інституті. В 1920—1921 рр. організував і очолив Український
Вивчав інфекційні психози, судинні захворювання, питання хірургічної невропатології, нейроонкології. Вперше описав епідемічний енцефаліт на території України; запропонував систематику пухлин нервової системи; отримав нові дані про повітряну контузію. Автор
Разом з Т. Гейєром та В. Гаккебушем описав атипову форму психічних порушень при церебральному атеросклерозі (синдром Гаккебуша — Гейєра — Геймановича).