Олександр Гейманович

XX ст.УкраїнаМедицина

Гейманович Олександр Йосипович (03.08.1882, м. Харків — 18.04.1958, там само) — лікар-психоневролог, автор клінічно-морфологічної класифікації виспяного тифу. Вперше описав епідемічний енцифаліт, атипову форму психічних порушень при церебральному атеросклерозі.

Навчався у Харківському, закінчив медичний факультет Московського університету (1908), де й працював у неврологічній та психіатричній клініках; у 1911—1918 рр. — у Харківському жіночому медичному інституті. В 1920—1921 рр. організував і очолив Український науково-дослідний психоневрологічний інститут (тепер Інститут неврології, психіатрії та наркології) у Харкові (тепер Інститут неврології, психіатрії та наркології).

Вивчав інфекційні психози, судинні захворювання, питання хірургічної невропатології, нейроонкології. Вперше описав епідемічний енцефаліт на території України; запропонував систематику пухлин нервової системи; отримав нові дані про повітряну контузію. Автор клінічно-морфологічної класифікації виспяного тифу. Досліджував клініку та гістологію Альцгеймерівського синдрому.

Разом з Т. Гейєром та В. Гаккебушем описав атипову форму психічних порушень при церебральному атеросклерозі (синдром Гаккебуша — Гейєра — Геймановича).