Забелло (Забіла) Пармен Петрович (09.08.1830, м-ко Монастирище Ніжинського пов. Чернігівської губ., тепер с. Ічнянського р-ну Чернігівської обл. — 25.02.1917, м. Лозанна, Швейцарія) — скульптор. Академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії мистецтв.
Народився в дворянській сім’ї козацькостаршинського походження. У 1840—1850 рр. навчався в Німецькому училищі Святого Петра («Петрішуле»), у 1850—1857 рр. — у 1-й Київській гімназії та Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1854—1862 рр. продовжував навчання в Італії (Рим, Флоренція); після повернення до Російської імперії жив і працював у Санкт-Петербурзі. Академік Імператорської академії мистецтв (з 1869). Помер у м. Лозанні (Швейцарія), де перебував на лікуванні.
Працював у жанрах скульптурного портрета і монументальної скульптури. Основні твори: погруддя Т. Шевченка (1869, 1872), М. Ге (1873), І. Тургенєва, М. Некрасова (обидва — 1878), В. Боровиковського, М. Салтикова-Щедріна (обидва — 1879). Підготував проекти пам’ятників О. Герцену в Ніцці, Франція (1872), О. Пушкіну в Москві (1873), М. Гоголю в Ніжині (1881), М. Ломоносову в Санкт-Петербурзі (1892) та ін.
