Закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію, пізніше навчався на юридичних факультетах Новоросійського (м. Одеса) та Київського університетів. З 1910 р. жив у Москві, де працював помічником присяжного повіреного, співробітничав у газеті «Раннее утро», друкувався в журналах «Сатирикон» і «Новый сатирикон». Під час Першої світової війни мобілізований у діючу армію, після поранення на фронті демобілізований. Написав у бадьорому патріотичному дусі книгу віршів «Пісні війни» (1914, 1915, Москва). Друкував віршовані гуморески і літературні пародії у журналі «Женское дело» та фейлетони у «Соринках дня».
У 1917—1920 рр. перебував у Києві та Одесі. Більшовицький переворот сприйняв як початок хаосу. У 1920 р. емігрував до Франції (м. Париж), де жив до кінця життя; редагував журнал «Зеленая палочка» (1920—1921), співробітничав в емігрантській пресі — газеті «Последние новости», журналі «Иллюстрированная Россия», підтримував зв’язки з І. Буніним і М. Цветаєвою. На
Писав російською та французькою мовами. Автор сатиричних віршів, новел, фейлетонів, афоризмів: збірки «Весна сімнадцятого року» (1917), «Дим без вітчизни» (1921), «Наше маленьке життя» (1927), «Сміх у степу» (у співавт. із М. Декобра, 1927), «Накинувши плащ. Ліричні сатири» (1928), «Нескучний сад» (1935), «Вогневі точки» (1939), «За тих достопам’ятних літ» (1951). Залишив книгу спогадів — «Поїзд на третій колії» (1954).
ПОСИЛАННЯ: Енциклопедія сучасної України. — Т. 8. — 2008. — С. 259; Абліцов В. Галактика «Україна». — К.: Кит. — 2007. — С. 354.
