Пошук

Аскольд (Осколд) (р., м. н. невід. — 882, м. Київ) — напівлегендарний давньоруський київський князь.

Один із засновників першого східнослов’янського державного утворення у Наддніпрянщині (Київського князівства). Походження князя досі дискутується в наукових колах. Існують скандинавська, готська та слов’янська версії. Польський історик ХV ст. Ян Длугош стверджував, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом Діра. Цієї думки притримувалися представники української історіографії (М. Максимович, М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій, Д. Дорошенко, М. Чубатий та ін.).

У літописах Аскольд діє завжди разом із Діром, проте історики встановили, що Аскольд княжив у Києві у 50—60-х рр., а Дір — у 70-х — на поч. 80-х рр. ІХ ст.

Аскольд здійснював активну зовнішню політику. 18 червня 860 р. руські воїни на 200 човнах (лодіях) під проводом Аскольда проникли до бухти Золотий Ріг, що омивала Константинополь, там висадилися й розпочали облогу міста. Імператор Візантії Михаїл ІІІ почав переговори з Аскольдом і підписав з ним мирну угоду, яка, коли висновувати її суть зі змісту наступних русько-візантійських угод, забезпечувала привілеї руським купцям у Візантії. Літопис руський під 866 р. описує другий похід Аскольда на греків і про заступництво Матері Божої над містом Константинополем, після якого Аскольд з невеликою вцілілою дружиною повернувся до Києва. Ця подія, очевидно, сприяла тому, що у 867 р., як свідчать візантійські джерела, Аскольд охрестився, ймовірно, з певною кількістю дружинників. За реконструкцією М. Брайчевського, князь отримав при хрещенні ім’я Миколи. Одразу ж після походу русів патріархом була створена нова митрополія — і до Києва був виряджений єпископ Михаїл, перший очільник Руської церкви.

"Літопис руський" під 882 р. оповідає легенду про загибель Аскольда і Діра, убитих за наказом новгородського князя Олега (Віщого), який підступом і хитрістю виманив князів з Києва, звинувативши обох в узурпації влади. Після вбивства їх  тіла віднесли на гору і погребли. Це сталося, ймовірно, в Угорському урочищі — історичній місцевості на схилах правого берега Дніпра у Києві. Місце вбивства і поховання з часом отримало збережену й донині назву — Аскольдова могила.

ДЖЕРЕЛА:

Літопис руський. За Іпатіївським списком. Пер. Л. Махновець. — Київ, 1990. — С. 12—15; Брайчевський М. Літопис Аскольда. — К.: Український центр духовної культури, 2001; О. Ястребов. Легендарний вождь Вогнебога. Князювання Аскольда і Діра — початок могутності Київської держави; О. Гуцуляк. Давньослов’янські держави та їхні сусіди; М. Котляр. Київські князі Кий і Аскольд; Малий словник історії України / Відповідальний редактор В. Смолій. — К.: Либідь, 1997; Древняя Русь в свете зарубежных источников. Под ред. Мельниковой Е. А., Логос, 2003.

ЗОБРАЖЕННЯ:

Іконописний портрет Аскольда

Аскольд

?—882