Народився в сім’ї волинського шляхтича. Напередодні 1648 р. був ротмістром «панцерних» козаків в польському війську, дислокованому в Умані під командуванням С. Калиновського. З початком повстання разом зі своїми загонами важкої кавалерії перейшов на бік козаків. На початку
Після смерті Богдана Хмельницького, у жовтні 1657 р. гетьман І. Виговський з генеральною старшиною (членом якої був Остап Гоголь) уклав Корсунський договір зі Швецією, за яким проголошувалось «Військо Запорізьке за народ вільний і нікому не підлеглий». У липні 1659 р. полк Гоголя взяв участь у битві під Конотопом. Коли коронний гетьман Потоцький на чолі
Влітку 1660 р. полк Гоголя взяв участь в Чуднівському поході, після якого був підписаний Слободищенський трактат. Гоголь став на бік автономії України у складі Речі Посполитої, за що отримав шляхетство.
У 1664 р. на Правобережжі спалахнуло повстання проти поляків і гетьмана Павла Тетері. Гоголь спочатку підтримував повсталих, проте згодом перейшов на бік супротивника. Причиною тому стали його сини, яких гетьман Потоцький тримав як заручників у Львові. Коли гетьманом став Петро Дорошенко, Гоголь перейшов до нього на службу. Після воєнних дій під Очаковим, Дорошенко (на раді біля річки Росава) запропонував визнати верховенство турецького султана, відповідне рішення було прийнято. Наприкінці 1671 р. коронний гетьман Ян Собеський узяв Могилів (резиденцію Гоголя); під час оборони фортеці загинув один з синів Остапа. Сам полковник втік до Молдавії, звідки прислав Собеському лист про своє бажання підкоритися полякам. У нагороду за це Остап отримав село Вільховець. У 1675 р. полковник Гоголь став гетьманом Правобережної України від імені короля Яна III Собеського. Похований у
