Болеслав ІІ Сміливий

XI ст. → Польща → Княжа доба → Королі і королеви

Болеслав II Сміливий, або Щедрий (1039—22.03.1081) — польський князь (1058—1076) і король (1076—1079), представник династії П'ястів.

Болеслав II був сином князя Польщі Казимира I Відновника і Доброніги-Марії, дочки великого князя київського Володимира Великого.

Болеслав II відновив завойовну політику у дусі свого прадіда, Болеслава I Хороброго. Князь неодноразово втручався у внутрішні справи сусідніх держав: так, в Угорщині він надавав військову допомогу герцогу Белі в його боротьбі проти короля Андраша I в 1057 р., а пізніше, в 1074 р., допоміг Гезі I повалити з престолу короля Соломона. Спираючись на союз з Угорщиною і Київською Руссю, Болеслав II в 1061 р. втрутився в міжусобні війни в Чехії, але зазнав поразки. Після вигнання в 1068 р. з Києва великого князя Ізяслава, союзника Польщі, Болеслав II в 1069 р. здійснив похід на Київ, жорстоко розправився з супротивниками Ізяслава Ярославича і допоміг йому повернути київський престол.

Зміцненню міжнародного престижу польської держави сприяло також вдале втручання Болеслава II в боротьбу за вплив на Польшу між імператором Генріхом IV і Папою Григорієм VII. Болеслав II виступив на боці останнього: у 1072 р. він відмовився виплачувати данину імператору і оголосив про незалежність Польщі, а в 1074 р. визнав польську державу леном папського престолу. Це принесло свої плоди: у 1075 р. до Польщі прибув папський посланник, щоб остаточно закріпити права Гнєзненського архієпископства, а в 1076 р. Болеслава II було короновано королем Польщі.

Таким чином Болеславу II вдалося вирішити два найважливіші завдання, що стояли перед Польською державою з часів смути 1030-х рр.: відновити незалежність Польщі і повернути польському монарху королівський титул.

Проте до кінця 1070-х рр. знову загострилися внутрішні й зовнішні проблеми Польської держави. Спроби Болеслава II повернути до складу Польщі Західне Помор’я повністю провалилися. У 1077 р., на прохання Папи Римського, Болеслав здійснив другий похід на Київ. Місто було узяте, Ізяслав знову став київським князем. Але, як тільки поляки повернулися додому, брати Ізяслава знову виступили проти нього, і князь загинув у битві (1078). Основну проблему, проте, являло посилення незалежності польської аристократії, яку підтримували Чехія і Священна Римська імперія. Після страти звинуваченого Болеславом II у зраді єпископа краківського Станіслава, у країні почався заколот магнатів. На чолі повстання став молодший брат короля князь Владислав І Герман. У 1079 р. Болеслава II Сміливого повалено з трону і вигнано з Польщі. Він був вимушений бігти до Угорщини, помер у вигнанні через два роки. Престол посів бунтівний брат Болеслава Владислав I Герман.


ЗОБРАЖЕННЯ:

Портрет (уявний) Болеслава ІІ  Сміливого