Михайло Ружинський

XVI ст.УкраїнаКозацька доба

Ружинський Михайло Остафійович (р. н. і см. невід.) — військовий діяч, князь, гетьман Війська Запорозького.

Походив з давнього українсько-польського князівського роду Ружинських. Гетьманом обраний 1585 р., після відречення від булави Б. Микошинського. Того ж року здійснив похід на Перекоп і повернувся на Січ з великими трофеями і значною здобиччю. Вибивши татар з межирічча Кальміусу і Берди, що на сучасному Донбасі, залишив там козацькі залоги, приєднавши ці території до земель війська Запорозького. Під час походу на Україну орди хана Іслам-Гірея (1586) Ружинський розгромив її поблизу острова Таволжанського. Навесні 1587 р. козаки під проводом М. Ружинського здобули фортецю Очаків, визволивши велику кількість полонених і захопили величезні трофеї. Недарма турецький історик і літописець Наїма, що жив у XVII ст., говорив про козаків: «Можна з упевненістю сказати, що неможливо знайти на землі людей більш хоробрих, які б так мало турбувалися про своє життя і так мало боялися смерті». Це було сказано і про лицарів Михайла Ружинського.