Милорадович Григорій Олександрович (1839, м. Чернігів — 1905, там само) — історик, генеалог, гербознавець, джерелознавець, державний діяч.
Народився в дворянській (графській) родині козацького походження. Закінчив Імператорський пажеський корпус у м. Cанкт-Петербурзі; пізніше служив в імператорській гвардії. Учасник російсько-турецької війни 1877—1878 рр. З 1888 р. — генерал-лейтенант. У 1890-х рр. служив мировим посередником у м. Чернігові, у 1890—1896 рр. — предводитель дворянства Чернігівської губернії; обирався також членом Ради Міністерства хліборобства і державного майна Російської імперії. З 1896 р. — засновник і голова Чернігівської губернської вченої архівної комісії. Cпівробітничав у журналах «Киевская старина», «Чтения Московского общества истории и древностей российских», газеті «Черниговские губернские ведомости».
Відзначився як історик Лівобережної України (зокрема доби козаччини), дослідник козацькостаршинських родів та їхнього походження, геральдики, родових архівів. Наукові праці: «Матеріали до історії Південної Русі» (1858), «Покажчик іноземних джерел до історії Малоросії»; «Покажчик біографічних відомостей про видатних людей Малоросії» (обидві — 1859); «Малоросійське дворянство» (1890). Підготував низку історико-біографічних нарисів про вихідців з козацькостаршинських родів: «Василь Іванович Туманський» (1858); «Cказання про рід дворян і графів Милорадовичів» (1871—1884); «Аркадій Васильович Кочубей» (1878); «Анекдоти — риси з життя графа Милорадовича» (1886) та ін., довідково-джерелознавчі праці «Герби малоросійських дворянських родин» (1892); «Родовідна книга чернігівського дворянства» (т. 1—2, 1901). Опублікував матеріали сімейних архівів українських старшинсько-дворянських родів — «Акти родини Полуботків 1669—1734 рр.» (1889); «Любецький архів графа Милорадовича» (1896—1898). Досліджував також пам’ятки архітектури м. Чернігова — «Опис чернігівських соборів Cпасо-Преображенського і Борисоглібського» (1889), окремих міст Росії — «Вятка та її пам’ятки» (1874), історію навчальних закладів — «Матеріали до історії Пажеського корпусу» (1876). Уклав збірки рукописних джерел з історії української козацької старшини — «Герби родин чернігівського дворянства» (1892) та ін. Залишив щоденник (1875—1905).
