Мордвинов Микола Семенович (17.04.1754, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 18.05.1845, там само) — російський державний і військово-морський діяч, адмірал, граф.
Народився в сім’ї адмірала, письменника-мариніста Семена Івановича Мордвинова, онук представниці давнього князівського роду, який бере початок від Мстислава Володимировича Тмутороканського, Авдотьї Степанівни Ушакової. У вісім років Миколу Мордвинова взяли до Імператорського двору, де він виховувався разом зі спадкоємцем престолу великим князем Павлом Петровичем. У 1766 р. зарахований на морську службу гардемарином, плавав на кораблях Балтійського флоту, з 1768 р. — мічман, командир придворної яхти «Счастье». Наступні три роки практикувався на англійському флоті, плаваючи біля берегів Америки. З 1781 р. командував лінійними кораблями Балтійського флоту «Георгий Победоносец», «Царь Константин». З 1785 р. — старший член Чорноморського адміралтейського правління і управляючий Чорноморським флотом. Учасник Російсько-турецької війни 1787—1791 рр. З 1787 р. командував ескадрами і гребним флотом на Чорному морі. — призначений командиром Лиманської флотилії з підвищенням у контр-адмірали. З 1792 р. — командувач Чорноморського флоту, віце-адмірал. У 1796 р. — адмірал; призначений віце-президентом Адміралтейств-колегії, у 1802 р. став першим російським морським міністром, членом Державної ради. У наступні роки — голова департаменту державної економіки (1805—1822) і департаменту громадянських і духовних справ Державної ради (1821), президент Вільного економічного товариства (1823—1840), керівник Російсько-американської кампанії (1839—1843).
Граф. Кавалер дванадцяти російських та іноземних орденів, у тому числі св. Андрія Первозванного. Автор праць з економіки, фінансової політики, сільського господарства, банківської справи тощо.
ПОСИЛАННЯ: Португальский Р. М., Рунов В. А. Военная элита Российской империи 1700—1917 // Энциклопедический справочник. — М.: Вече. — 2009. — С. 403; Волков С. В. Генералитет Российской империи // Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра І до Николая ІІ. — Т. 2. — М.: Центрполиграф. — 2009. — С. 169—170.
