Народився в селянській сім’ї. Середню освіту отримав у м. Суми. З 1926 р. навчався в Харківському художньому інституті у Л. Блох та І. Севери.
З 1944 р. — викладач, з 1947 р. — професор, з 1960 р. — керівник монументальної майстерні Київського художнього інституту. З 1963 р. — народний художник СРСР, з 1970 р. — дійсний член Академії мистецтв СРСР. Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Працював переважно в жанрі монументальної та станкової скульптури. Твори: скульптурна група «Партизанський рейд» у м. Сумах (1947), скульптурне оформлення Пагорба Слави у м. Львові (1958), пам’ятник М. Щорсу у м. Києві (1949—1954, у співавт.), пам’ятник І. Франку у м. Сваляві (1959) і у Вінніпезі (Канада; встановлено 1984), пам’ятник Т. Шевченку в м. Ашхабаді (тепер Республіка Туркменістан; 1972) і погруддя Кобзаря в Парижі (Франція; встановлено 1973), пам’ятник жертвам Бабиного Яру у м. Києві (встановлено 1976) та ін. Створив також тематичні скульптурні композиції: «Вірність» (1947), «Портрет дівчинки» (1973) тощо.
ПОСИЛАННЯ: Шмагало Р. Словник
