Теофіл Леонтович

XVII ст. → Польща, Росія → Духовенство → Ректори, Просвітителі

Леонтович (чернече ім’я Теофіл (Феофіл); остання третина XVI ст., м. н. невід. — 1638/39, м. см. невід.) — ректор Більської та Люблінської братських шкіл, викладач, письменник-полеміст.

Теофіл — син Василя Леонтовича. Мав добру освіту. На поч. XVII ст. прийняв чернечий постриг. З 1620 по 1626 рр. Леонтович — представник митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії І. Борецького і єпископа Луцького і Острозького Ісаакія Борискевича у Вільні і Любліні, де підтримував контакти з православними братствами. У 1622—1626 рр. і у 1629—1633 рр. викладав у школі Віленського Святодухівського братства. У Любліні 1626 р. — намісник єпископа Холмського і Белзького Паїсія Іполитовича. У квітні 1627 р. привіз з Вільна кілька сотень книжок. У 1627—1629 рр. — настоятель православного Люблінського Преображенського собору, викладав у Люблінській братській школі. Наприкінці 1629 р. мусив виїхати. Навесні 1633 р. митрополит Київський Петро Могила призначив Леонтовича своїм намісником у Більську, де Богоявленське православне братство провадило боротьбу з уніатами за Богоявленський собор. Леонтович прибув до Більська 1633 р. Викладав у Більській братській школі, був її ректором. Завдяки йому рівень освіти в школі значно підвищився, що викликало великий інтерес до школи не лише у православних. Успішно протистояв настоятелю Богоявленської парафії, уніату Федору Якубовичу. У 1634—1636 рр. — ректор Люблінської братської школи. У 1636 р. прибув до Києва і вступив до Києво-Печерської лаври. Ймовірно, у той час став також викладачем Києво-Могилянської академії.

Леонтович — автор низки полемічних творів, щоденника, що охоплює події 1620—1638 рр. Ймовірно, уклав збірник листів митрополитів Й. Борецького та П. Могили, переписаний пізніше А. Миславським.

НА ФОТО: Спасо-Преображенська церква (м. Люблін, Польща)