Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 р. у сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він виявив величезну увагу до музики, з цікавістю спостерігаючи за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 р. батько композитора разом із іншими жителями Кіцмані домагається, аби в містечку відкрили музичну школу, і п’ятирічний Володя потрапляє в підготовчий клас цієї новоствореної філії Чернівецької музичної школи № 1, де починає оволодівати скрипкою. А в 1956 р. йде у перший клас середньої школи. Хлопець проявив неабиякі нахили до гри на скрипці, його запрошують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для робітників і колгоспників. За свою чудову гру Володя отримує від земляків подарунок — гарну німецьку скрипку. Вчитель хлопця в музичній школі Юрій Візнюквмовив батьків продовжити музичну освіту здібної дитини, тож після закінчення шостого класу Володя вступає в Київську музичну школу для обдарованих дітей ім. М. Лисенка. Але навчання і виснажлива робота над собою, ще й проживання в гуртожитку далеко від батьків позначились на здоров’ї підлітка і він, відмінник, після першого семестру повертається в Кіцмань, де продовжує навчання в середній школі та музичній школі за класом фортепіано. В 1964 р. Володя створює в школі аматорський
Попри його заангажованістю музикою справи у загальноосвітній школі йшли чудово. За кілька місяців до її завершення Володя — один із небагатьох претендентів на золоту медаль. Саме тоді трапляється безглузда випадковість, яка невдовзі породить у нього і його батьків стільки життєвих труднощів та душевного болю. Під час прогулянки парком хтось із хлопців вирішив закинути картуз на гіпсовий бюст Леніна, що й було зроблено. Усвідомивши крамольність такого вчинку, друзі беруться знімати картуза. Але хто знав, що бюст не закріплений? У ході «операції» бюст вождя падає і хлопці потрапляють в міліцію на 15 діб. Відкривається «Справа Володимира Івасюка». Відразу постало питання про виключення з комсомолу, вигнання зі школи і позбавлення атестату. Батьки зробили все, що могли. Володя отримав атестат із четвірками з історії СРСР і суспільствознавства, тобто був позбавлений права претендувати на золоту медаль.
Сім’я переїжджає до Чернівців. Володя блискуче здав екзамени в медичний інститут і був зарахований на перший курс лікувального факультету. Його радості не було меж, але хтось повідомив ректора про його шкільну «справу». Тож інститутське начальство вирішило «перестрахуватись» — і 31 серпня 1966 р., напередодні початку лекцій, Володимира звинувачують у тому, що нібито він «нечесним шляхом» став студентом і при всіх зачитують наказ про його відрахування. Він іде працювати слюсарем на завод «Легмаш». Та коли профспілковий діяч Леонід Мельник дізнається, що Володя музикант, то доручає йому створити і вести заводський хор. Через рік Володя таки вступає в Чернівецький медінститут. Після закінчення третього курсу він починає працювати над піснею «Червона рута».
І вже 13 вересня 1970 р. на Театральному майдані Чернівців у присутності тисяч чернівчан і на очах мільйонної глядацької аудиторії залунала чудова пісня — перший великий тріумф молодого митця. В 1971 р. у Карпатах був знятий фільм «Червона рута», в якому брали участь Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Раїса Кольца, ансамблі «Смерічка» і «Росинка». Це був перший український музичний фільм.
Навесні 1972 р. починається львівський період у житті Івасюка: він переїжджає до Львова, де стає студентом підготовчого композиторського факультету Львівської консерваторії та переводиться на
1974 рік в біографії Івасюка був ознаменований іще двома моментами: його обирають делегатом ХХІІ з’їзду комсомолу від Львівської області й того ж таки року він стає студентом підготовчого відділення Львівської консерваторії по класу композиції. У 1975 р. він пише музику до спектаклю за романом О. Гончара «Прапороносці» і здобуває диплом
У видавництві «Музична Україна» виходить збірка пісень В. Івасюка «Моя пісня», він працює над підготовкою
А коли 24 квітня повертається до Львова, то за якимось
Й лише майже через місяць — 18 травня 1979 р. тіло Володимира Івасюка знайшли у закритій військовій зоні Брюховицького лісу неподалік від Львова. Офіційна версія — самогубство. Володимир Івасюк загинув
ПОСИЛАННЯ: Іван Лепша»Життя і смерть Володимира Івасюка»//Журнал «Військо України», № 6, 1994. . Михайло Івасюк «Монолог перед обличчям сина». — Чернівці, «Золоті літаври». — 2000.
