Федір Бурсак

XIV ст. → Україна → Військо

Бурсак Федір Якович (1750—1827 м. Єкатеринодар, тепер м. Краснодар, РФ) — військовик, отаман Чорноморського козацького війська (1799—1816).

Походив з дворянського роду Антоновичів (Харківська губ.). Батько його був священиом. Бурсак навчався в Київській духовній семінарії, але, не закінчивши її, втік на Запорозьку Січ, де отримав прізвисько «Бурсак». Військову службу почав козаком 20 липня 1764 р., брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774 рр. у складі загону кінних запорожців під командою кошового отамана П. Калнишевського. З початком формування Війська вірних козаків увійшов до його складу, брав участь у російсько-турецькій війні 1787—1791 рр. і відначився в боях при штурмі Очакова, Хаджибея (нині територія Одеси), Ізмаїла, Мачина (нині м. Мечин, Румунія). 29 грудня 1788 р. полковий осавул Бурсак дістав армійський чин поручика. За виявлену хоробрість при штурмі Ізмаїла (1790) представлений до нагородження Золотою відзнакою. 10 лютого 1791 р. одержав звання капітана.

У 1792—1793 рр. у складі Чорноморського козацького війська переселився на Кубань, де його обрано військовим скарбником і він увійшов до числа 12 старшин, наділених найвищою владою у війську. Указом імператора Павла І від 22 грудня 1799 р. був затверджений військовим отаманом Чорноморського козацького війська. Виявив себе добрим адміністратором, дбайливим господарем, який турбувався про добробут війська. У 1815 р. звернувся до імператора Олександра І з проханням звільнити його від посади за станом здоров’я, на що отримав дозвіл у 1816 р.

Похований на території Єкатеринодарської фортеці біля військового Воскресенського собору.

ПОСИЛАННЯ:

Енциклопедія Історії України, — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1, 413 С.