Пошук

Блохін Олег Володимирович (05.11.1952, Київ) — радянський і український футболіст та тренер; найрезультативніший бомбардир радянського футболу всіх часів; заслужений майстер спорту; заслужений тренер України; народний депутат України 3-го та 4-го скликань (фракція СДПУ (о).

Найкращий бомбардир збірної Радянського Союзу за всю історію (42 м’ячі);

рекордсмен за кількістю матчів за збірну Радянського Союзу — 112;

найкращий бомбардир в історії чемпіонатів СРСР;

рекордсмен за кількістю матчів в чемпіонатах СРСР;

7-разовий чемпіон СРСР (1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986);

5-разовий володар Кубка СРСР (1974, 1978, 1982, 1985, 1987);

володар Кубка кубків 1975, 1986;

володар Суперкубка УЄФА 1975;

бронзовий призер Олімпіади 1972, 1976;

3-разовий найкращий футболіст СРСР 1973, 1974, 1975;

9-разовий найкращий футболіст України 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1980, 1981;

найкращий футболіст Європи 1975. («Золотий м’яч»-1975);

5-разовий найкращий бомбардир чемпіонату СРСР 1972, 1973, 1974, 1975, 1977;

у списку «33» найкращих 15 разів поспіль (13 разів під № 1);

очолює символічний «Клуб Григорія Федотова» — 317 м’ячів (враховані головна і олімпійська збірні, кубок, чемпіонат та єврокубки);

виступав за збірні ФІФА, УЄФА та Європи.

Перший тренер в історії українського футболу, який вивів збірну України до фінальної частини Чемпіонату Світу 2006, дійшовши з нею до чвертьфіналу (у чвертьфіналі команда програла майбутнім світовим чемпіонам — збірній Італії).

Друге місце в чемпіонаті Греції — з «Олімпіакосом».

Кубок Греції — з «Олімпіакосом».

Нагороди

Орден преподобного Нестора-Літописця (1992).

Орден «За заслуги» ІІІ (1992) та ІІ (2004) ступенів.

Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006 рік).

Бібліографія

«Гол, который я не забил» (Київ, 1980)

«Право на гол» (Москва, 1984)

«Экзаменует футбол» (Київ, 1986)

«Футбол на всю жизнь» (Київ, 1988—89)

http://uk.wikipedia.org/wiki/Блохін_Олег

Олег Блохін

05.11.1952—?