Мартин Матвійович Тереховський (1740, м. Гадяч Полтавської обл. — червень 1796, м. Санкт-Петербург) — доктор медицини, мікробіолог, реформатор вищої медичної освіти. Довів неможливість самовільного народження життя на землі.
Народився в сім’ї священика о. Матвія Тереховського. Закінчив Києво-Могилянську академію (1763) і Санкт-Петербурзьку сухопутну госпітальну школу, де у 1765 р. дістав звання лікаря. Залишений при Санкт-Петербурзькому генеральному сухопутному госпіталі для удосконалення практичної діяльності. З 1767 р. — співробітник Санкт-Петербурзького ботанычного городу на Аптекарському острові. У 1769 р. Тереховського переведено на роботу до Санкт-Петербурзького адміралтейського госпіталю. У 1770 р. за рахунок стипендії Є. Д. Голіциної-Кантемир виїхав до Страсбурзького університету, де протягом 5 років навчався на медичному факультеті і у 1775 р. захистив докторську дисертацію «Dissertatio inaugularis zoologico phisiologica de chao infusorio Linnaei» («Зоолого-фізіологічна інаугураційна дисертація про хаос інфузорій Ліннея»). Вона стала зразком того експериментально-наукового шляху в медицині, який відстоювали передові вчені-медики XVIII ст. Незалежно від Л. Спаланцані спростував теорію Т. Нідхема і Ж. Буффано про самозародження мікроорганізмів безпосередньо з неорганічних речовин і висунув припущення про їх занесення ззовні, що пізніше підтвердив Л. Пастер. Один з перших в Росії дослідників-мікроскопістів, перший вчений Російської держави, який виконав експериментальне мікробіологічне дослідження мікроорганізмів («анімалікул»), показавши при цьому, в яких умовах вони розвиваються, в яких гинуть і як на них впливають зовнішні фактори. Його праці в цьому напрямку склали основу протиепідемічних заходів в Російській державі у XVIII ст. Д. Самойлович писав про нього: «Тереховский один из наиболее заслуженных моих соотечественников, его таланты как преподавателя Госпитального училища такие, что почти невозможно найти ему равного, а его выдающиеся достоинства как ученого очень хорошо известны Страсбургскому университету, который отметил его среди многих других». Після повернення у 1777 р. з-за кордону викладав загальну патологію, фармакологію та медичну практику в Кронштадтській медично-хірургічній школі, працював молодшим лікарем. У 1779 р. Тереховського призначено викладачем анатомії Санкт-Петербурзької госпітальної школи. З 1783 р. — професор, директор Санкт-Петербурського ботанічного городу. У 1785—1786 рр. за дорученням Санкт-Петербурзької медичної колегії разом з О. Шумлянським вивчав стан медичної освіти у західноєвропейських університетах. Напрацьований ними матеріал покладено в основу реформи медичної освіти в Росії в кінці XVIII ст. — реорганізації госпітальних шкіл у медично-хірургічні училища. Автор проекту організації Санкт-Петербурзької медично-хірургічної академії, низки наукових праць. Переклав російською мовою відомий підручник Герхардта ван Светена «Краткое описание болезней, которые весьма часто приключаются в армиях, с правилами, как оные врачевать» (1778). У 1792 р. — почесний член Санкт-Петербурзької медичної колегії. У 1796 р. видав каталог рослин Санкт-Петербурзького ботанічного городу — «Польза, которую растения смертным приносят» (у віршах).
ПОСИЛАННЯ: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII cт.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 525—526; Соболь С. Л. Мартин Тереховский… «Микробиология», 1948, № 4; Самойлович Д. С. Избранные произведения, (в. 1). — М., 1949; Плющ В. Нариси…, кн. 1. — Мюнхен, 1970.
