Григорій Білогруд

XVII ст.УкраїнаКозацька доба

Білогруд Григорій (р. н. і р. см. невід.) — уманський полковник, дипломат Української козацької держави 2-ї пол. XVII ст.

Народився, імовірно, в с. Бабанка (нині селище міського типу Уманського р-ну Черкаської обл.). У 2-й пол. 50-х рр. XVII ст. став бабанським сотником Уманського полку. 2 травня 1659 р. присягав на вірність умовам Гадяцького договору 1658 р. у Варшаві, підписався під статтями Чуднівського договору 1660 р. Від 1665 р. — уманський полковник. 18 серпня присягнув на вірність гетьману П. Дорошенку. Відіграв важливу роль у розгромі польського війська під Браїловим. Улітку наступного року здійснив розвідувальний рейд у Галичину. Наприкінці серпня 1668 р. разом із Л. Брускевичем виїхав до Стамбула вести переговори про умови прийняття протекції Османської імперії. У 1-й пол. 1670 р. знову двічі відвідував столицю Османської імперії, добиваючись відокремлення козацької України від Польщі по етнічному кордонові розселення українців, стримування ворожих дій щодо України з боку Кримського ханства та надання Україні військової допомоги. Розчарувавшись у турецькій протекції, разом з іншими правобережними полковниками брав участь у середині березня 1674 р. в роботі Переяславської ради, яка обрала гетьманом «обох сторін Дніпра» І. Самойловича. Для обстоювання інтересів правобережного гетьманства у складі посольства виїздив до Москви. Подальша доля невідома.

ПОСИЛАННЯ:

Енциклопедія Історії України, — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1, 284 С.