Мазепа-Коваль Галина Ісааківна (09.02.1910, Санкт-Петербург, Росія — 1995, м. Каракас, Венесуела) — українська художниця, ілюстратор.
Її ім’я відоме ще з довоєнних часів, коли вона наприкінці 1930-х рр. брала участь у різноманітних виставках у Львові. Вже тоді мистецтво художниці привертало увагу глядача модерним трактуванням теми. З полотнами мисткині в той час її поціновувачі зустрічаються на виставках у Римі, Берліні та Празі. В останньому з цих міст художниця жила довший час (1923—1944). Тут вона закінчила Державну мистецько-промислову школу (1935). У майстернях Сергія Мако, Роберта Лісовського та передовсім у професора Кратохвіля вона здобула ті основи в мистецтві, які сформували певний напрям в майбутньому малярському житті Галини Ісааківни.
З того часу бачимо її як графіка-ілюстратора літературних видань для дітей. В царині цієї галузі мистецтва вона зайняла поважне місце. Своїм вмінням і прикметами, потрібними їй як ілюстраторці, художниця оформила казки-п’єси О. Олеся «Пригоди бабусі», «Бабуся у гостях у ведмедя», «Ведмідь у гостях у бабусі», опісля титульні сторінки «Школярика» й «Школяра», що їх у 1945 р. видав Л. Полтава. Крім ілюстрування «Веселки» і «Крилатих», художниця оформляє «Квітку щастя» Т. Білецької, «Сонцебори» І. Смолія та ряд інших шкільних читанок, підручників і книжок: «Зуб часу», «Івасик Телесик».
Після вимушеного виїзду з Європи до Венесуели з родиною в кінці 1947 р. до держави тропічного клімату та яскравих кольорів її творчість виявилася найбільш продуктивною. Про плідну працю свідчать такі художні твори мисткині на українські теми, як: «Ворожіння» (1946), «Русалки» (1948), «Гуцульська мати» (1972), «Мавка» (1977), «Три жінки» (1977) та багато інших.
У Венесуелі працювала художником у кіностудії «Болівар-фільм», де успішно творила ілюстрації для мультиплікаційних фільмів (cartoons), виставляла свої картини на мистецьких форумах.
Картини Галини Мазепи були нагороджені й відзначені на багатьох конкурсах. У 1956 р. у Венесуелі в Національному салоні її твір одержав першу нагороду, яку їй вручив президент країни. Ця нагорода припала мисткині за рельєфну картину, на якій була виліплена Божа Мати Покрова, що тримала рушник, яким прикривала човен-чайку з козаками.
