Авилов Микола Вікторович (нар. 06.08.1948, м. Одеса) — легкоатлет, десятиборець, рекордсмен світу, олімпійський чемпіон, учасник ХІХ, ХХ і ХХІ Олімпійських ігор, заслужений майстер спорту СРСР.
Займатися легкою атлетикою почав в 13-річному віці, поєднуючи заняття з тренуваннями у баскетбольній секції. Він був вихованцем знаменитого одеського тренера Володимира Яковича Кацмана. У 1964 р. Микола Авилов стає майстром спорту в стрибках у висоту, цього ж року потрапляє до юнацької збірної УРСР уже як багатоборець. У 1967 р. бере участь у IV Спартакіаді народів СРСР, займає там підсумкове п’яте місце. У 1968 р. стає бронзовим призером чемпіонату СРСР, тоді ж відправляється на свою першу Олімпіаду в Мехіко (Мексика), займає на ній четверте місце. У 1972 р. виграє чемпіонат СРСР, і відразу ж вирушає на Олімпійські ігри в Мюнхен (Німеччина), звідки повертається олімпійським чемпіоном і рекордсменом світу, з результатом 8454 очки.
У 1975 і 1976 рр. двічі стає чемпіоном СРСР, у 1976 р. бере участь у Олімпійських іграх у м. Монреаль (Канада), звідки повертається бронзовим призером змагань. У 1980 р. у 32-річному віці робить спробу потрапити на Олімпійські ігри в Москві, проте займає у відбірковому турнірі лише п’яте місце, після чого приймає рішення про закінчення кар’єри спортсмена. Він переходить на тренерську роботу.
Працюючи тренером, готував до стартів як вітчизняних спортсменів, так і багатоборців Іраку, Китаю, Єгипту і Сейшельських островів, де Микола Вікторович пропрацював понад 10 років.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1976), медаллю «За трудову відзнаку» (1976).
ДЖЕРЕЛА:
Енциклопедія Олімпійського спорту України: Довідкове видання. − К., 2005.
