Анна Угорська (1226/1227—1285) — третя донька короля Угорщини Бели IV і дочки нікейського імператора Феодора І Ласкариса Марії Ласкарини, галицька княгиня, банеса Мачви і Славонії, дружина князя галицького, бана угорського Ростислава Михайловича, сина великого князя київського Михайла Всеволодовича (св. Михайла Чернігівського).
Праправнучка Єфросинії Мстиславни, дочки великого князя київського Мстислава Володимировича (з роду Мономаховичів). Після відходу з Угорщини монголо-татар Бела IV згодився у 1243 р. видати свою дочку Анну за князя Ростислава Михайловича, що боровся за Галич з дядьком Данилом Галицьким. Після поразки у боротьбі за Галицьке князівство у 1244 і 1245 рр. Бела IV надав дочці та зятю в управління сербську Мачву, у 1247 р. − Славонію. З 1250 р. вони осіли у Белграді. Ростислав Михайлович у 1256 р. замирював зятя − болгарського царя Михаїла І Асеня з нікейським імператором Феодором II Ласкарисом у війні за Фракію, після чого під приводом захисту прав доньки Ержбет проголосив себе болгарським царем; підтримував тестя Белу IV у війні з королем Богемії Пшемислом ІІ Оттокаром за спадок австрійських герцогів Бабенбергів, беручи участь у битві під Кресенбрунном. Одруження у 1261 р. дочки Ростислава Михайловича і Анни − Кунегунди з Пшемислом ІІ Оттокаром загострило відносини Анни з братом − королем Угорщини Стефаном V, який боровся з Пшемислом ІІ за прикордонні території між Угорщиною та Чехією. Після смерті у 1264 р. Ростислава Михайловича сини Бела і Михаїл розділили між собою його володіння, які незабаром у них забрав король Стефан V. Після смерті останнього у 1272 р. Бела і Михаїл загинули у боротьбі за трон. Овдовівши, Анна жила у давніх володіннях до смерті батька − Бели IV (1270), після чого перебралась у Богемію − до двору Пшемисла ІІ Оттокара і дочки Кунегунди, забравши із собою частину королівської скарбниці й корону св. Стефана.
ДЖЕРЕЛА:
Крісто Г. Королівський рід Арпадів. − Дебрецен, 1986; Бертені І. Арпади − династія королів. − Будапешт, 2009.
