Шолом-Алейхем (Рабинович) (справжнє прізвище, ім’я та побатькові — Рабинович Шолом Нохумович; 03.03.1859, м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. — 28.05.1916, м. Нью-Йорк, США) — письменник (Росія, США).
Народився в міщанській сім’ї. Дитинство провів у містечку Воронкові (нині с. Бориспільського р-ну Київської обл.). Закінчив з відзнакою Переяславське повітове училище. Працював домашнім учителем у с. Cофіївці, казенним рабином у м. Лубнах. У 1885—1914 рр. жив у Києві. З 1888 р. — видавець книжкової серії «Юдіше фолькс-бібліотек» («Єврейська народна бібліотека»). Здійснив ряд подорожей по містах і містечках України, Білорусі, Росії, виїздив до Австро-Угорщини, Італії й CША. З 1914 р. жив у Нью-Йорку, де помер і похований.
Творчості письменника притаманне щире співчуття тяжкій народній долі в умовах сучасного йому суспільства, віра в творчу силу рідного народу, гумористичне, часто гірко-іронічне відображення дійсності, глибокий ліризм. Перші художні твори опублікував у 1883 р. (повісті «Два камені», «Вибори», «Перехоплені на пошті листи»). У сатиричному романі «Сендер Бланк» (1887) створив гротескний образ міського багатія. У романах «Cтемпеню» (1888), «Йоселе-соловей» (1889), «Мандрівні зорі» (1909—1911) відтворив трагічну долю народних талантів (музиканта, співака, актора); у циклі гумористичних оповідань «Менахем-Мендл» (1892—1903) змалював шаржовану постать невдахи-ділка; у циклі оповідань «Тев’є-молочар» (1894—1914) вивів привабливий образ людини праці — народного мудреця Тев’є. У циклах оповідань та нарисів «Веселі бідняки» (1901—1905), «Касрилівка» (1901—1909), «Нова Касрилівка» (1901—1914), зображуючи вигадане містечко Касрилівку, яскраво змалював типове тогочасне єврейське містечко з його побутом та звичаями; у циклах «Записки комівояжера» (1902—1910), «Монологи» (1901—1916) більшість творів відзначено характерним гумористичним та сатиричним забарвленням. У циклі «Оповідання для дітей» (1887—1910) розкрито глибокий внутрішній світ дитини, зокрема низку творів автобіографічного змісту. Долі єврейської дитини присвячено також повість «Хлопчик Мотл» (1907—1916). Писав також п’єси: «Мир вам!» (1899), «Агенти» (1905), «Cкарбошукачі» (1907), «Люди» (1908), «Царство небесне» (1915), «Великий виграш» (1916); в останній, зокрема, майстерно створено сатиричний образ єврейського «міщанина-шляхтича». Виступав з літературно-критичними статтями та нарисами. Автобіографічний зміст має незакінчена повість «З ярмарку» (1913—1916). Ряд творів письменника перекладено українською мовою; численні п’єси та інсценізації ставилися в українських театрах.
