-Ї-
ЇЖАКЕВИЧ Іван Сидорович /н. 18. 01. 1864, с. Вишнопіль, тепер Тальнівського р-ну Черкас. обл. — п. 19. 01. 1962, Київ, на Пріорці; поховано там само, могила на Новобайковому цвинтарі, дільниця № 9, де й могила проф. Букрєєва, перша від дороги, що звертає ліворуч перед церквою; 1966 на могилі поставлено надгробок-бюст роботи скульптора І. П. Шаповала, арх. В. Г. Гнєздилов на високому постаменті з написом «Їжакевич Іван Сидорович, народний художник УРСР 18. 01. 1864—15. 01. 1962»; Київ, вул. М. Садовського, 8-А — меморіальна дошка на фасаді, виготовлено з чорного граніту, з графічним зображенням палітри з написом: «У цьому будинку в 1956—1961 жив і творив видатний український радянський художник, народний художник УРСР Іван Сидорович Їжакевич 1864—1961». Урочисте відкриття відбулося 10 вересня 1961 з нагоди 100-річчя з дня народження художника. У тексті, на жаль, зроблено помилку. Слід писати: «1864—1862»/ — укр. маляр і графік. Навч в Іконописній шк. Києво-Печерської лаври (1876—82), Малювальній шк. М. Мурашка (1882—84), петерб. АМ (1884—88); ще з 1890-х рр. ви ступав у журн. з малюнками та ілюст раціями укр. творів, зображав життя, побут, істор. минуле укр. нар. ; творчості Ї. властивими є глибока народність образів, реалістичність зображувальних засобів.
-Й-
ЙОГАНСЕН Алла Михайлівна /н. 27. 12. 1901, Харків — п. кінець квітня 1993, Мюнхен, Німеччина; поховано там само/ — донька укр. поета, знищеного сталіністами, Майка Йогансена. Вищу освіту здобула в Харків. худож. ін-ті. За фахом і покликанням була мисткинею; в 1930-х рр. — активна учасниця літ. -мистецького життя в Харкові — тогочасної столиці України. На еміграції Алла Й. вчителювала в укр. гімназіях у Галледорфі, Ганновері, Шляйсзаймі та в Мюнхен-Людвігсфельді. Була активною співробітницею ДОБРУС-у (Демократичного об’єднання бувших репресованих українців совєтами), з часу Установчих зборів (1952) була чл. управи, належала до управи Об’єднання укр. жінок, була чл. Міжнародної спілки академічок; з 1973 входила до профспілки образотворчих мистців Мюнхена й Пд. Баварії. Алла Й. Зростала в самій гущавині літ. -мистецького життя 30-х рр. у Харкові, серед творців укр. Ренесансу. Її шанували носії укр. культури, чиї імена ще донедавна не можна було на Батьківщині вимовити вголос. ЇЇ скульптура, малярство, графіка мали б зайняти гідне місце в музеях України. Та доля розпорядилася інакше. Тепер повертаються в Україну імена незаслужено забутих, зневажених, замовчуваних, страчених. Повернулася й Алла Йогансен. Ні в УРЕ, ні в УЛЕ не представлено.
ЙОГАНСЕН Михайло (Майк) Гервасійович /пс. — В. Вецеліус, М. Крамар; н. 16 (28). 1859, Харків — 27. 10. 1937 закатовано сталіністами; там само й поховано/ — укр. письменник, перекладач, журналіст, критик. 1917 закін. Харків. ун-т, до 1917 писав вірші рос. мовою, українською — з 1918; був чл. Спілки пролетарських письменників «Гарт», літ. орг-цій ВАПЛІТЕ, «Тезномистецька група „А“. Один з авторів зб. „Жовьтень“ (1921). Принциповий противник будь-яких естетичних регламентацій; з 1925 виступав також у прозі; йому належить і кілька праць з лінгвістики й теорії л-ри. Це була надзвичайно обдарована людина, поліглот, майстер на всі руки. Про нього тепло написав Ю. Смолич у своїх „Розповідях про неспокій“, а В. Мисик присвятив йому чудового вірша.
ЙОСИФ КУРЦЕВИЧ-КОРІЯТОВИЧ (див. Курцевич-Коріятович).
ЙОСИФОВИЧ Дмитро Григорович /пс. і крипт. — Орест Дубенський, Василь Орленко, Василь Ріленко, Мирослав Зорин, О. Д., Д-б Ор., Дм. Йос. та ін. ; н. 06. 11. 1867, с. Нові Скоморохи, тепер Галицького р-ну Івано-Фр. обл. — п. 28. 11. 1939, с. Хітар, тепер Сколівського р-ну Львів. обл. ; поховано?/ — укр. письменник і перекладач. Навч. у Львів. ун-ті. Закін. 1891 Львів. духовну семінарію; був священиком, друкувався в газ. «Буковина» і «Діло», журн. «Зоря», «Неділя» та ін. Автор багатьох публікацій, перекладав балади Ф. Шіллера, «Іфігенія в Тавриді» Г. Гете (1895), твори В. Короленка, Г. Данилевського та багатьох ін.
