Острозькі – давньоукраїнський князівський рід ХІV — початку XVII ст. Своє походження вів від Наримунта, сина литовського князя Гедиміна. Острозькі, які були князями на Волині, мали змогу активно впливати на процеси, що відбувались на всій території України і багатьох сусідніх країн.
Засновником роду вважають князя Данила Острозького— у 1341 р. він був учасником повстання проти польського короля Казимира III Великого, збудував замок в Острозі.
Поява родини Острозьких на Брацлавщині пов'язана з іменем князя Костянтина Івановича Острозького, видатного полководця і політика, який в 1499 р. одержав посаду великого гетьмана Князівства Литовського. Вінницьке староство вперше було надано Костянтину Острозькому в 1497 р., і загалом він володів цими землями понад 30 років. На самому початку XVI ст. офіційний титул іменував його «намісником вінницьким, брацлавським і звенигородським».
У 1516 р. у бою під Меджибожем загинув один із синів Острозького — Роман. У наступні роки князь Костянтин продовжував залишатись одним із найвпливовіших політиків Польщі і Литви.
Син Констянтина Острозького — Ілля Костянтинович в 1530—1539 рр. виконував обов'язки брацлавського і вінницького намісника. Однак особливе місце в українській історії належить молодшому сину Костянтина Острозького Василю-Костянтину. Заможний український магнат, оборонець православ’я, один із найосвіченіших людей свого часу, фундатор Острозької академії і друкарні, він на своїй печатці звелів вигравірувати девіз: «Dei gratia dux Ostrogiae» («Божою милістю князь Острозький»).
Про Василя-Костянтина Острозького написано сотні монографій і статей. Помітний слід залишив він на Брацлавщині. Тут у Костянтина Острозького були чималі маєтності і «господарські» землі. В 1586 р. він звелів побудувати замок у с. Красному, який одержав сумну славу в роки Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького як місце загибелі полковника Нечая. Як воєвода київський, Костянтин Костянтинович Острозький мав можливість контролювати ситуацію на степових кордонах Брацлавщини і користувався такою нагодою.
Після смерті старого князя Острозького в 1608 р. вплив цієї родини значно зменшився. Його син Януш Острозький виявився останнім представником роду по чоловічій лінії. Невдовзі рід Острозьких припинив своє існування. Як писав у зв`язку з цим український історик Михайло Грушевський: «володіння дому Острозьких стали здобиччю невеликої купки магнатів з тієї категорії, які… мали вплив при дворі».
Величезні маєтності Острозьких перейшли до князів Заславських, а згодом — до князів Сангушків та інших шляхетських родів.
