Родзянки. Генеалогічне дерево.

Родзянки – козацько-старшинський (згодом дворянський) рід на Полтавщині й Катеринославщині у 18 — 20 століттях.

Походить від Василя Родзянки (1652—1732), сотника хорольського (1701 — 04) й миргородського полкового обозного (1723 — 34). Його син Степан Родзянко (*1687— 1736) і внуки Єремій і Іван Родзянки створили «династію» сотників хорольських (1701-1768). Згодом Степан і Єремій Родзянки були миргородськими полковими обозними (1735-1736 і 1767-1779). Їх нащадки зберегли свої маєтки й провідні позиції в українському суспільстві Полтавщини до 20 століття. В козацькому реєстрі 1649 р. Полтавського полку згадується Гарасим Розянченко.

– Семен Родзянко (1782— 1808?) — поет був членом «Дружеского Литературного Общества» (1801-1804) у Москві;

– Аркадій Родзянко (1793—1846) — член «Общества любителей словесности, наук и художеств» (1825), автор українських і російських віршів, близький до декабристів; •

– Валеріян Родзянко (1846 —1904) був у 1860-их роках членом Української («малоросійської») громади в Москві;

– Сергій Родзянко (1866) був комісаром Центральної Ради на Холмщині у 1917 — 1918 роках (зберіг свою посаду й за Гетьманату в 1918 році).

Родзянки були споріднені з Лесєвичами, Ломиковськими, Оболонськими, Остроградськими й Старицькими (нащадками Родзянків були письменники Михайло Старицький і Людмила Старицька-Черняхівська). У кінці 18 століття одна гілка Родзянок переселилася на Катеринославщину, де здобула великі маєтки в Новомосковському повіті. До цієї гілки належав серед інших Михайло Родзянко, голова III і IV Державної Думи.