Нестор Літописець

XII ст.Київська РусьКняжа доба

Нестор Літописець (бл. 1055, м. Київ — 27.10.1113, там само) — преподобний, літописець та письменник-агіограф.

З 1074 р. — чернець Києво-Печерського монастиря; прийняв постриг від преподобного Феодосія. За ігумена Стефана був висвячений у сан ієродиякона. Відомий своїми чернечими подвигами смирення, посту, стриманості, послуху. За дорученням Собору братії монастиря викопав мощі преподобного Феодосія. Був одним із перших літописців, вважається упорядником або автором «Повісті временних літ»; написав також житія св. князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.

Житіє Нестора Літописця вперше з’явилося у друкованому «Києво-Печерському патерику» від 1661 р. Згодом воно ввійшло у 4-томну збірку житій святих «Четьї-мінеї» Димитрія Ростовського (Данила Туптала).

У церковному календарі день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця припадає на 9 листопада.