Мудрий Василь (1893—1966) — журналіст, публіцист, громадський діяч.
Народився в с. Вікно Cкалатського пов. Галичини (нині Тернопільської обл.). З 1912 р. навчався на філософському факультеті Львівського університету. З 1913 р. — член управи Українського студентського союзу і Львівської академічної громади. 1917 р. переїхав на Наддніпрянську Україну; вів курси української мови, літератури та історії в м. Проскурові (нині м. Хмельницький). З 1918 р. — завідувач земських шкіл і комісар освіти Проскурівського пов. У 1920 р. повернувся до Галичини, де брав участь в організації Львівського таємного українського університету; з 1922 р. — його секретар. У 1921—1931 рр. входив до складу управи товариства «Просвіта», з 1932 р. — заступник його голови. З 1923 р. співробітничав у газеті «Діло»; з 1927 р. — її головний редактор. 1923 р. виступив одним із засновників Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО), з 1926 р. — перший заступник його голови, з 1935 р. — голова. У 1930-х рр. проводив політику т. зв. «нормалізації» українсько-польських відносин; у 1935 р. обраний депутатом польського сейму і головою Української парламентської репрезентації. У 1939—1941 рр. жив у м. Кракові, у 1941—1944 рр. — у м. Львові, з 1945 р. — в Німеччині, де очолював Центральне представництво української еміграції, був заступником голови Виконавчого органу Української Національної Ради. 1949 р. виїхав до CША; жив у м. Нью-Йорку, співробітничав в Українському конгресовому комітеті Америки (УККА; у 1953—1966 рр. — його виконавчий директор); пізніше був головою Об’єднання українців в Америці «Cамопоміч» і редактором його друкованого органу «Новий світ». З 1953 р. — дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, член його Головної Ради.
Наукові праці та нариси з історії українського національного руху XIX-XX ст.: «Боротьба за огнище української культури на західноукраїнських землях» (1923); «Українське національно-демократичне об’єднання і його національне середовище» (1929); «Лихоліття України» (1933); «Український університет у Львові, 1921—1924» (1948); «Іван Франко як громадський діяч» (1957). Публікував також численні статті в західноукраїнській пресі (до 1939 р.) і пресі української діаспори.
