Яворський Василь (1854—1926) — громадський і політичний діяч, публіцист, меценат.
Народився в с. Яворі Турчанського пов. Галичини. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету; пізніше працював як адвокат у м. Бережанах, де разом з А. Чайковським був активним організатором українського громадсько-культурного життя. У 1900—1907 рр. перебував на посаді депутата австрійського парламенту; у своїй парламентській діяльності виступав проти податкових махінацій польських магнатських кіл, а також в оборону організації «Cіч» (у 1905 р., зокрема, очолив делегацію представників «Cічі» до прем’єр-міністра М. В. Бека, яка внесла повідомлення про переслідування членів організації з боку австрійської адміністрації). Разом з Р. Cембратовичем та А. Косом видавав у Відні журнали «Ruthenische Revue» («Руський огляд», 1903—1905 рр.) та «Ukrainische Rundschau» («Українська хроніка», 1905—1915). З 1907 р. жив і працював у м. Новому Cончі (нині Польща), де заснував Лемківський банк, учительську семінарію і філію товариства «Просвіта» (був обраний почесним членом товариства); організував також побудову в місті української греко-католицької церкви. Як меценат надавав широку фінансову підтримку українським молодіжним організаціям у Галичині. Помер у м. Новому Cончі.
