Даниїла (Данила) Олександровича названо так на честь святого Даниїла Стовпника, день пам'яті якого звершується 11 грудня, тож із досить великою ймовірністю можна припустити, що князь Даниїл народився в листопаді-грудні. Лаврентіївський літопис наводить рік його народження — 6769 (1261-й). Тверська грамота 1408 р. розповідає про виховання маленького Даниїла тверським князем Ярославом Ярославичем, братом Олександра Невського, а також про семилітній період управління тіунами, призначеними Даниїлу, поки великий князь Ярослав посідав великокняжий стіл у Владимирі (з 1264 і до своєї смерті у 1271).
Даниїл допомагав своїм братам — Дмитру (князю переславльському) та Андрію (князю городецькому) Олександровичам у боротьбі за Владимирське велике княжіння. Про зрослий політитчний вплив Москви свідчить участь князя Даниїла у боротьбі за Великий Новгород (1296), куди його запросили княжити. Даниїл Олександрович успішно воює з Рязанню, захопивши Коломну (1301). Після смерті свого небожа Івана Дмитровича (князя переславльського), у 1302 р. приєднав м. Переславль-Залєський до Московського князівства.
При Даниїлові Олександровичу в Москві засновано Богоявленський
Мав п'ятьох синів: Юрія (Георгія), Івана (Калиту), Олександра, Афанасія та Бориса. Про місце поховання Даниїла Олександровича є дві версії. За однією з них, це Архангельський собор Московського кремля, за іншою — братський цвинтар Данилового монастиря.
На думку Є. Голубинського, у 1791 р. Даниїла було канонізовано як святого князя Даниїла Московського. Дні його пам'яті відзначаються 4 березня та 30 серпня (за Юліанським календарем). Ім'я Даниїла носять заснований ним Данилів монастир, Данилівська площа, Данилівський вал, місто Данилів в Ярославській обл. (РФ). У 1997 р. на площі Серпуховської застави в Москві встановлено пам'ятник князю Даниїлу Московському. У 1988 р. засновано державну відзнаку — орден святого благовірного князя Даниїла Московського трьох ступенів.
Портрет Даниїла Олександровича. Мініатюра з Царського титулярника 1672 р.
