Тайхо Кокі (1940, м. Сікука, о. Сахалін, Росія) — японський спортсмен, сумоїст українського походження. Прозваний «великим йокодзуною XX століття». Чемпіон із боротьби сумо. Єдиний сумоїст, який вигравав імператорський кубок 32 рази.
Сам Тайхо ніколи не приховував свого походження. Та до недавнього часу вважав себе наполовину росіянином. І лише з розпадом СРСР, коли одній шостій частині суші стали доступні архіви, посланці чемпіона зуміли розкопати дані про справжнє походження знаменитого сумоїста.
Батько Кокі Тайхо — Маркіян Боришко народився в селі Рунівщина Полтавської губернії (нині цей населений пункт відноситься до Зачепилівського р-ну Харківської обл.), в якому, до речі, й до цього дня майже половина жителів носить прізвище Боришко.
У 1900 році сім’я Маркіяна Боришка в складі групи переселенців виїхала на Далекий Схід, а пізніше — на Сахалін. У 1928 році Маркіян познайомився з молодою японкою Ная Кіє, майстринею з місцевого ательє. Попри істотну різницю у віці (18 років), вони одружилися.
Боришко-сан, як називали Маркіяна японці, був популярною особою в сахалінському містечку Сікука (нині — Поронайськ, Росія). Сім’я вела велике господарство: самі орали, сіяли, тримали корів, коней, овець, чорнобурих лисиць, пекли та продавали хліб. Кажуть, Боришко-сан був причиною безсонних ночей багатьох красунь міста. Він завжди ходив в костюмі-трійці, з тростиною… Та розлучницею стала не одна з місцевих красунь, а Червона армія, яка 9 серпня 1945 року ввійшла до південної частини Сахаліну. Дружина та діти (подружжя виховувало чотирьох дітей — трьох хлопчиків і одну дівчинку) були репатрійовані до Японії. Маркіяна не відпустили…
Три роки він відпрацював перекладачем з японської в органах контррозвідки «Смерш». У 1949-му на Боришка було сфабриковано справу і його засудили до десяти років позбавлення волі. Звільнили Маркіяна лише в період відлиги. У 1960 році він помер у лікарні Южно-Сахалінська від запалення легенів, до останньої хвилини мріючи розшукати свою сім’ю в Японії, довідатися, якими стали його діти…
За злою іронією долі Маркіян помер у рік першого тріумфу свого молодшого сина — Івана (він народився 29 травня 1940 р.). У 1960-му Іван Боришко, а точніше — вже Кокі Тайхо перейшов в елітний дивізіон японської професійної ліги сумо й відразу отримав приз за техніку боротьби. А в 1962 р. він виграв свій перший Кубок імператора.
Упродовж ще семи років 190-кілограмовий богатир не давав своїм суперникам шансів на перемогу. Чи не українські гени є причиною цього? Він виріс могутнім, як батько, — 180 сантиметрів зросту. Японці до цього дня вважають його одним із найгарніших чоловіків своєї країни.
До речі, Тайхо в перекладі з японської означає «Величезний птах». Це прізвисько дав майбутньому чемпіонові його вчитель в Академії сумо. «З таким розмахом крил до перемоги він не йтиме, а летітиме», — так пояснив він своє рішення.
У 2002 році Кокі Тайхо приїжджав до України. У Рунівщині зняв на камеру місце, де стояв дідівський будиночок, набрав води з колодязя, взяв рідної землі…
Побував він і в Харкові на турнірі з сумо, який організували місцеві ентузіасти стародавнього єдиноборства і з благословення чемпіона присвоїли змаганню його ім’я. Відтоді Кубок Кокі Тайхо розігрується в Україні щорічно.
