Булаховський Леонід Арсенійович (14.04.1888—04.04.1961) — український мовознавець, педагог, громадський діяч. Директор Інституту мовознавства АН УРСР.
Здобув освіту в гімназії та на історико-філологічному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1910 р. з дипломом першого ступеня і золотою медаллю. З цього часу розпочалася педагогічна й наукова діяльність молодого вченого. Його перша друкована праця опублікована в 1910 р. в «Русском филологическом вестнике». Відтоді щороку у філологічних журналах та інших виданнях друкувалися мовознавчі праці вченого. В 1916 р. у Петроградському університеті Булаховський склав магістерські іспити, після чого його було обрано приват-доцентом Харківського університету. Впродовж 1917—1921 рр. працював професором Пермського університету. Повернувшись у 1921 р. до Харкова, працював викладачем робітфаку, різних курсів.
У 1939 р. Л. Булаховського, вже відомого вченого-мовознавця, професора, завідувача кафедри російської мови Харківського університету, було обрано академіком Академії наук України, у 1941 р. він отримав звання заслуженого діяча науки УРСР, у 1946-му — обрано членом-кореспондентом Академії наук СРСР. Працюючи в університеті, водночас завідував кафедрою мовознавства Всеукраїнського заочного інституту народної освіти (пізніше — Всеукраїнський інститут підвищення кваліфікації педагогів).
З 1944 р. і до останніх днів життя Л. Булаховський очолював Інститут мовознавства ім. О. Потебні АН України, завідував кафедрою слов’янської філології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Тривалий час був членом президії, заступником голови відділу суспільних наук АН України і головою експертної комісії з питань мовознавства Міністерства вищої освіти України, віце-президентом секції суспільних наук Українського товариства дружби і культурних зв’язків із зарубіжними країнами.
Мовознавству і викладацькій роботі Л. Булаховський присвятив понад 50 років життя. Ним написано близько 400 наукових праць з питань російського та українського мовознавства, мовознавчої славістики, загального мовознавства, методики викладання мов. Він співавтор підручника «Українська мова», посібників «Курс української мови для вчителів», «Загальний курс української мови», «Курс сучасної української літературної мови» у двох томах, а також автор наукових досліджень з окремих питань української, російської та інших слов’янських мов, переважно польської, чеської, болгарської.
ПОСИЛАННЯ:
НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 264—265.
