Едігна отримала високу освіту при французькому дворі. За однією з версій, близько 1074 р. вона втекла з королівського двору, відмовившись від примусового шлюбу. Історики припускають, що дівчина, або вирішила здійснити паломництво до Святої землі, або хотіла відвідати батьківщину своєї матері Анни, князівни київської.
За легендою, в дорозі Едігна бачила сон, в якому голос звелів їй залишитися там, де одночасно задзвонить дзвін і заспіває півень. Передвіщення збулося поблизу с. Пух у Баварії, що в 30 км від сучасного міста Мюнхен (Німеччина).
Едігна оселилася у стовбурі старої липи і прожила в ньому, як черниця в келії, понад тридцять років. Харчувалася тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Навчала дітей читанню і письму, прилучаючи до християнських цінностей. Проповідниці віри Христової відкрився цілительський дар. Багато років поспіль вона лікувала не тільки місцеве населення, але й худобу; допомагала людям у подоланні хвороб і бід. Володіючи даром прозорливості, допомагала повернути вкрадене та загублене. Слава про цілительку Едігну ширилася по всій Баварії. Коли вона померла, вдячні селяни поховали її у вівтарі старої церкви.
У 1600 р.
Портрет (уявний) святої Едігни. Худ. А. Орльонов. Полотно, олія. 90 х 70. 2008 р.
