Олександр Зарудний

XIX ст. → Україна, Російська імперія → Держава

Зарудний Олександр Сергійович (1891, м. Київ — 1918, там само) — український політичний і державний діяч, генеральний секретар земельних справ Центральної Ради.

Походив із досить давнього роду Зарудних; так, військовий суддя Самійло Зарудний був сподвижником Богдана Хмельницького.

Іван Зарудний розпочав військову службу як прапорщик російської армії. Один із лідерів Української партії соціалістів-революціонерів (ліва течія), від якої був делегований на Демократичну нараду 1917 року в м. Петроград (тепер м. Санкт-Петербург). На ІІІ з’їзді УПСР (21—24.11.1917) кооптований до складу Української Центральної Ради (УЦР) і обраний до ЦК УПСР. 21 грудня 1917 р. призначений генеральним секретарем земельних справ. Під час арешту

16 січня 1918 р. у приміщенні УЦР групи лівих есерів і есдеків, які планували вчинити державний переворот, добровільно, на знак протесту, приєднався до заарештованих.

Автор кількох відозв УЦР і Міністерствава земельних справ Української На-родної Республіки до селянства про недопущення позаправних дій при розподілі земельної власності.

Розстріляний більшовиками разом з іншими відомими українськими діячами (Леонардом Бочковським, Ісааком Пугачем, Михайлом Орловським) у Києві після захоплення міста радянськими військами під командуванням М. Муравйова.

ПОСИЛАННЯ: http://history.franko.lviv.ua/