• Персоналії
• Експозиції
• Старі світлини

• Новини
• Відео
• Дослідження
• Про проект
• Контакти

Дійсний член НТШ (з 1923). Замолоду брав участь у студентському житті Львова: член-засновник товариства «Молода Україна» і редактор його журналу, один з організаторів сецесії з Львівського Університету (1902); член Закордонного Комітету РУП, керівний діяч УСДП (деякий час її голова).

По закінченні правничих студій у Відні й поглибленні їх у Берліні, Ґраці й Гайдельберзі адвокат у Львові й оборонець у політичних процесах (серед ін. М. Січинського, пізніше члена УВО і ОУН), один з організаторів парамілітарної організації Січових Стрільців, 1913 її голова.

По вибуху війни 1914 р. член Головної Української Ради і Бойової Управи Січових Стрільців, її зв’язковий з УСС на фронті, співпрацював з Союзом Визволення України у Відні. У 1918 р. член Військового Комітету, восени 1919 р. — товариш міністра закордонних справ УНР (в уряді І. Мазепи) і одночасно професор Українського Державного Університету в Кам’янці-Подільському.

1920—1928 рр. перебуває на еміграції у Відні й Празі: професор державного права УВУ і Української Господарської Академії в Подєбрадах. З 1928 знов у Львові, працював як адвокат (член Адвокатської Палати у Варшаві). Після радянської окупації Львова — професор Львівського Державного Університету, згодом заарештований і засуджений на 10 років ув’язнення, помер у тюрмі в Маріїнську (Західний Сибір).

У своїх наукових працях відстоював соціологічний напрям у дослідженні правно-політичних процесів.

Головні праці:

• «Das Majoritä tsprinzip» (1916);

• «Теорія нації» (1921);

• «Методологічна проблема в науці про державу» (1925);

• «До питання про форми держави» (1925);

• «Bohdan Kistiakowskyj und das russische soziologische Denken» (1929);

• підручник «Держава і політичне право» (1—2 томи, 1925), статті на наукові і політичні теми.