Донцов Дмитро Іванович (справжнє прізв. — Шелкоперов; 10.09.1883, м. Мелітополь Запорізької обл. — 30.02.1973, м. Монреаль, Канада) — політичний діяч, фундатор теорії інтегрального націоналізму, літературний критик, публіцист.
У 1900 р. після закінчення Мелітопольського реального училища переїхав до Царського Cела поблизу Петербурга, навчався в Царськосельському ліцеї, продовжив освіту на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, який закінчив у 1907 р. Ще в студентські роки розпочав активну політичну діяльність; у 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Був двічі заарештований, після відбуття другого арешту виїхав до Галичини (Австро-Угорська імперія). У 1909—1911 рр. навчався у Віденському університеті. У 1911 р. переїхав до Львова, де продовжив навчання. У 1917 р. одержав ступінь доктора права. У 1913 р. через конфлікт на національному ґрунті вийшов із УСДРП, а невдовзі виїхав за кордон. З 1914 р. жив у Відні й Берліні, з 1916 р. — у Швейцарії, активно працював у Союзі визволення України, який очолював від дня його заснування — 4 серпня 1914 р. Наприкінці 1917 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, був директором Української телеграфної агенції (УТА) при уряді гетьмана П. Скоропадського. Створив (разом з В. Липинським, В. Шеметом) партію українських хліборобів-демократів. Упродовж 1919—1921 рр. — шеф Українського пресового бюро при посольстві УНР у Берні (Швейцарія), одночасно — керівник пресової та інформаційної місій у Берліні (Німеччина). У 1922 р. повернувся до Львова, редагував журнали «Літературно-науковий вістник» (з 1932 р. — «Вісник»), «Заграва», друкувався в німецькій, швейцарській та польській періодиці. У 1939 р. емігрував (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), з 1947 р. до кінця життя жив у м. Монреаль (Канада), там же в 1949—1953 рр. викладав українську літературу в місцевому університеті.
Праці: «Дух нашої давнини» (1926), «Поетика вогненних меж. Олена Теліга» (1938); «Якою має бути література» (1949), «Націоналізм» (1966) та ін.
