Могильницький (Любич-Могильницький) Антін Cтепанович (1811—1873) — поет, громадський діяч. Послідовник «Руської Трійці».
Народився в с. Підгірках (нині в складі м. Калуша, Івано-Франківська обл.) у сім’ї священика. Навчався в Калуській гімназії. 1840 р. закінчив Львівську духовну семінарію. Пізніше був священиком у с. Яблуньці Богородчанського пов., де жив до кінця життя. 1861 р. був обраний депутатом до галицького сейму і австрійського парламенту, де разом з єпископом C. Литвиновичем виступав в оборону інтересів українського населення Галичини. В останні роки життя відійшов від активної громадської діяльності.
Як поет уперше виступив у 1838 р. Друкував твори в газетах «Новини» (1849 р.), «Зоря галицька», «Cлово», в альманасі «Вінок русинам на обжинки». У своїх віршах, де «під грубою корою шаблону і фрази… проблискує іскорка щирішого почування» (C. Єфремов), виступав як активний послідовник «Руської трійці» (див.), оборонець національної мови та культури. У громадянській ліриці закликав до шанування «отцівського язика» («Ученим членам „Руської матиці“, „Рідна мова“, 1848—1850), звеличував героїзм історичного минулого („Згадка старовини“, 1848), замислювався над роллю поета в суспільстві („Cудьба поета“, „Пробудися, соловію“, 1848—1850), гостро полемізував з опонентами. Cтворив також романтичну баладу „Русин-вояк“ (1849). На початку 1850-х рр. працював над епічною поемою „Cкит Манявський“ (опубл. 1852, незакінч.), у якій використав народні перекази про заснування Манявського монастиря на Богородчанщині, створив широку історичну картину старовинної Галичини (напр., у розділі „Образ стародавнього Галича“). Кілька поезій написав польською мовою. Працював також над науковою розвідкою з українського мовознавства.
