Хмельницький Тимофій (Тиміш) Богданович (1632—1653) — український військовий і політичний діяч періоду національно-визвольної війни.
Старший син гетьмана Богдана Хмельницького. У лютому-березні 1648 р. внаслідок переговорів Б. Хмельницького з кримським ханом Іслам-Гіреєм III і укладення угоди про спільну боротьбу проти Польщі Тимоша залишили заручником у Бахчисараї. З 1648 року він був чигиринським сотником і разом із батьком брав участь у походах української армії в Галичину, Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р., Батозькій битві 1652 р., під час яких відзначився відвагою і хоробрістю. Після здобуття українськими військами столиці Молдавії Ясс було укладено українсько-молдавський союз, для зміцнення якого Тимофій одружився з дочкою молдавського князя Василя Лупула — Розандою. Союз України з Молдавією викликав занепокоєння у трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці і волоського господаря М. Бесараба, які, об’єднавшись із загонами претендента на молдовський престол канцлера (логофета) Стефана Георгіцу, розпочали війну проти В. Лупула. У квітні 1653 р. об’єднані сили противників В. Лупула захопили Ясси і посадили на молдовський престол С. Георгіцу. На допомогу В. Лупулу прийшла українська армія на чолі з Xмельницьким, яка 21—22 квітня (1—2 травня) 1653 р. розгромила загони С. Георгіцу під Яссами. Намагаючись закріпити успіх, Xмельницький розпочав наступ на Волощину, проте 17 травня 1653 р. зазнав поразки у битві під Фінтою і був змушений відступити. Намагаючись допомогти своєму тестеві, загони якого було оточено об’єднаними волосько-польськими силами у Сучавській фортеці (тепер Румунія), Тиміш на чолі 9-тисячного козацького загону 10 серпня 1653 р. прорвався до міста. 2 (12) вересня 1653 р. під час захисту фортеці Тимоша було смертельно поранено. Після його смерті сучавський гарнізон під керівництвом колишнього полковника І. Федоренка продовжував оборону фортеці й змусив противника 9 (19) вересня 1653 р. підписати почесні умови перемир’я, за яким козаки в повному озброєнні вийшли із Сучави і забрали з собою тіло Тимофія. 22 жовтня 1653 р. скорботний кортеж прибув до Чигирина. 27 грудня (за іншими даними — 30 грудня) 1653 р. Тимофія Хмельницького поховали у церкві в Суботові.
